На Львівщині відтворили слов’янське житло Х століття

На території історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ”, що у селі Підгірці на Львівщині, відтворили слов'янське житло Х століття.

Про це повідомляє Суспільне.

 

"Упродовж цієї весни-літа ми спільно працювали, щоб ви змогли побачити та відчути дух слов'янського часу на Пліснеську не лише під час археологічних розкопок, але й побачити результати досліджень, відтворені в макеті слов'янського житла Х століття", – зазначили у заповіднику.

Зводити хату почали на початку червня. Зараз у ній живе сім'я реконструкторів Марія та Ярема Іванціви разом зі своїми чотирма дітьми. У родині кажуть, що хочуть відчути побут слов'ян, які жили колись у таких умовах.

У хаті все практично й дуже екологічно, адже її будували з дерева, очерету і глини. Крім того, вона має заглиблення близько на 1 метр і 20 сантиметрів. Таким чином її не провіює вітер.

"Закладалися колоди, вони всі є криві, адже це – підручний матеріал. Складав все, що ти мав, а за колодами забивав глиною і робив гідроізоляцію. По даху кладуться крокви і як варіант – це плетений такий дах. А на нього покладений перев'язаний очерет", – розповів Ярема Іванців.

Всередині хати також є кам'яна піч. Марія та Ярема кажуть, що вона міцна, добре тримає тепло і швидко нагрівається.

У заповіднику зазначили, що реалізований експеримент стане підосновою для зведення "фундаменту" "Пліснеського археологічного скансену". У будівництві житла керувалися дослідженнями, які археологи отримали під час розкопок. Йдеться про розмір житла та матеріал, з якого воно зроблене. Слов'янське житло стане частиною майбутнього музею під відритим небом, аби його могли розглядати відвідувачі заповідника.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.