Музей, костел і палац: Львівщина пропонує об’єкти до «Великої реставрації»

Львівщина запропонувала чотири об’єкти до другого відбору проєктів президентської програми «Велика реставрація». Це пам’ятки, які перебувають у комунальній власності.

Про це 26 липня повідомили в Департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.

 

Зазначається, що серед запропонованих об'єктів: реставрація експозиційних залів музею історії релігії на пл. Музейній у Львові; ремонтно-реставраційні роботи пам'ятки архітектури національного значення – колишнього костелу Магдалини на вул. С. Бандери у Львові; ремонтно-реставраційні роботи сходової клітки пам'ятки архітектури XX ст. будинку страхового товариства "Дністер" на вул. Руській у Львові (Перша міська поліклініка) та ремонтно-реставраційні роботи фасадів пам'ятки архітектури місцевого значення – Палацу (музей "Дрогобиччина") на вул. Т. Шевченка у Дрогобичі.

За словами директорки департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олени Василько, Міністерство культури та інформаційної політики, внісши відповідні зміни до бюджету, матиме можливість фінансувати об'єкти комунальної форми власності в межах президентської програми "Велика Реставрація".

"Думаю, від області їх (об'єкти) відберуть не багато, максимум два. Але й це є важливо, що держава нарешті за багато років готова фінансувати реставрацію спадщини, навіть тієї, яка є в комунальній власності", - підкреслила Василько.

В ОДА нагадали, що Львівщина наразі має отримати третину коштів програми "Велика реставрація", які передбачено для фінансування на цей рік. У 2021 році планують відновлення 22 пам'яток культурної спадщини в Україні на суму 399 млн грн. З них 4 об'єкти – на суму 132,5 млн грн (понад 33%) від загальних коштів програми має отримати Львівська область. Фінансування передбачено для Олеського, Жовківського, Підгорецького замків та реставрації театру імені Марії Заньковецької у Львові.


Як повідомлялося, програма "Велика реставрація" розрахована на 2021-2023 роки та має на меті перетворити об'єкти матеріальної культурної спадщини на один з основних ресурсів розвитку України, зробити їх туристичними магнітами.

Реалізацію та координацію програми "Велика реставрація" здійснює Міністерство культури та інформаційної політики України.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.