АНОНС: Золоту пектораль покажуть публіці у Музеї історичних коштовностей України

Музей історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України) представляє Скіфію у знахідках з кургану Товста Могила

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

У 1971 році експедиція Інституту археології під керівництвом Бориса Мозолевського досліджувала курган Товста Могила поблизу м. Орджонікідзе, нині м. Покров (на Дніпропетровщині). Саме тут 21 червня була знайдена прикраса, яка згодом стала найвідомішою археологічною знахідкою України, – золота пектораль.

До 50-річчя цієї визначної дати в історії української археології Музей історичних коштовностей України – філіал Національного музею історії України, 30 липня відкриває виставку "Пектораль. Знахідка століття".

Цього дня 50 років тому експедиція завершила свою роботу, а, відтак, знайдені старожитності набули нового статусу – музейних експонатів, що знайомлять із загадковим світом минулого.

Експонати у вітринах розмістять за хронологією їх знайдення під час дослідження кургану, в якому була похована знатна скіфська сім'я. Ви побачите унікальні артефакти з кургану Товста Могила, які ніколи раніше не представляли широкій аудиторії.

Це предмети кочового побуту, зброя, посуд, оздоби спорядження коней, коштовні прикраси скіфського вбрання. Центральний експонат виставки – оригінал пекторалі.

Цитати із робочого щоденника Бориса Мозолевського та світлини роботи експедиції занурять вас в атмосферу, яка панувала на розкопках, допоможуть відчути ті зворушливі миті, коли курган відкривав свої таємниці.


Час: 30 липня, п'ятниця, о 16:00. Вхід на відкриття лише за запрошеннями!


Місце: Музей історичних коштовностей України, вул. Лаврська, 9, м. Київ


Акредитація ЗМІ за ФОРМОЮ

Кількість місць для ЗМІ обмежена. Додаткова інформація для ЗМІ: 096 281 82 85 (Валентина).

Виставка відбувається під патронатом Міністерства культури та інформаційної політики та в партнерстві з Інститутом археології НАН України.


Виставка буде доступною для загального огляду з 31 липня.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.