Оголошено конкурс на посаду директора Музею Майдану

Український інститут національної пам’яті відповідно до Закону України «Про культуру» оголошує конкурс на посаду генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності

 Документи на участь у конкурсі приймаються з 20 липня 2021 року до 17-00 год 18 серпня 2021 року.

 

ВИМОГИ ДО КАНДИДАТІВ ДЛЯ УЧАСТІ У КОНКУРСІ

 Кваліфікаційні вимоги:

  •  вища освіта;
  •  стаж роботи у сфері культури не менше трьох років;
  •  володіння державною мовою;
  • досвід роботи на керівних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності не менше трьох років;
  • здатність за своїми діловими і моральними якостями, освітнім  і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов'язки.

 Допоміжні критерії під час голосування:

  • післядипломна освіта у галузі управління;
  • ступінь MBA (Master of Business Administration), MPA (Master of Public Administration), MLA (Master of Liberal Arts), магістра бізнес-адміністрування чи магістра державного управління;
  • науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) чи доктора наук;
  • досвід роботи на керівних посадах в українських/міжнародних компаніях, установах, програмах, проектах у сфері культури;
  • володіння однією з офіційних мов Європейського Союзу;
  • досвід розроблення і реалізації інвестиційних та інноваційних проєктів;
  • схвальні відгуки в українських та іноземних галузевих засобах масової інформації;
  • бездоганна ділова репутація.

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ПОДАЮТЬСЯ УЧАСНИКАМИ КОНКУРСУ

  •  заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
  • автобіографія, що містить прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, інформацію про громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), контактний номер телефону та адресу електронної пошти чи іншого засобу зв'язку, відомості про наявність чи відсутність судимості;
  • копія документа, що посвідчує особу, копії документів про вищу освіту;
  • два рекомендаційні листи довільної форми;
  • мотиваційний лист довільної форми.

Учасник може подати інші документи на свій розсуд, які можуть засвідчити його професійні чи моральні якості.

Відповідальність за достовірність поданої інформації несе кандидат.

Зазначені документи надсилаються на поштову (вул. Липська, 16, м. Київ, 01021) та електронну (uinp@memory.gov.ua) адреси Українського інституту національної пам'яті з позначкою "документи на конкурс "Музей Революції Гідності"". Контактний телефон: (044) 253-15-63.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.