Співав «Ще не вмерла України» — засуджений до розстрілу: у мережі виклали документи зі справи журналіста Євгена Касяненка

На Електронному архіві українського визвольного руху опублікували документи зі справи авіаконструктора, журналіста та письменника-перекладача Євгена Касяненка, якого НКВД розстріляли за вигаданим звинуваченням

Колекцію з 50-ти документів публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху. 

 

До збірки увійшли:

  • анкета арештованого;

  • ордер на проведення обшуку та арешт Євгена Касяненка, протоколи обшуку;

  • протоколи допитів Касяненка, свідків та  протоколи очної ставки;

  • протокол допиту племінниці журналіста, її свідчення про "злочинну" діяльність дядька;

  • пояснення Євгена Касяненка щодо звинувачення його у шпигунстві;

  • каяття обвинуваченого щодо нібито вчинених злочинів;

  • вирок Військової Колегії Верховного Суду СССР про розстріл Євгена Касяненка;

  • заключення Військової колегії від 1959 року про припинення справи за відсутністю складу злочину, тощо.

У 1937 році радянські спецслужби звинуватили авіаконструктора, журналіста та перекладача Євгена Касяненка у тому, що він належав до контрреволюційної терористичної організації і навіть більше — був її керівником. 

Чекісти збирали пазл із показань інших допитуваних щодо постаті Касяненка. 

Показовим є той факт, що формулювання у декількох протоколах допитів є ідентичними: так, Григорій Епік та Григорій Заїка, яких допитували в один день, показали абсолютно однаково.

На допиті письменник Михайло Биковець ніби-то розповідав чекістам: перекладач Касяненко не тільки перекладає німецьких письменників, а й тенденційно возвеличує Гітлера. Літератор Андрій Хмельницький, за версією слідчих, говорив, що у розмові з Євгеном Касяненком, останній поділився своїми думками про пригнічення всього національного та свідомого в Україні.

Племінниця Євгена Касяненка розповіла чекістам про "вечірку", що відбулася у помешканні дядька у будинку "Слово". Того вечора Касяненко, нібито, закликав боротися з радянською владою, обіцяв видати присутнім 10 револьверів для вбивства Сталіна та Постишева. Згадала родичка й іншу вечірку, де її дядько співав "Ще не вмерла України".

Менше, ніж за місяць після арешту Євген Касяненко "зізнається" у скоєному проти радянської влади: "Я вчинив, як двічі боягуз і двурушник та заслуговую суворого покарання. Та я прошу повірити мені, що я щиро каюся перед радянською владою та докладу всі свої сили, щоб знову заслужити її довіру, якщо вона пощадить мені жити".

Однак тієї ж осені Касяненко намагатиметься дати інші свідчення: "Я повторюю, що ніякої антирадянської роботи я не проводив і учасником націоналістичної організації ніколи не був". В обвинувальному висновку записали, що Касяненко своєї провини не визнав.

У переддень нового 1938-го року НКВД розстріляли Євгена Касяненко. У 1959 році справу Євгена Касяненка припинять за відсутністю складу злочину.

Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.