У Росії заборонили Чеська радіо через статтю про Яна Палаха

Чеське радіо потрапило під заборону через публікацію про студента Яна Палаха, який учинив самоспалення у центрі Праги у січні 1969 року на знак протесту проти введення радянських військ у Чехословаччину

Рішення про блокування Чеського радіо було ухвалено ще 17 травня. Але, у реєстр заборонених в Росії сайтів відповідний запис потрапив тільки 15 липня.

 

При спробі відкрити сайт радіо з території Росії спливає повідомлення, що сторінка заблокована. 

Ян Палах вчинив самоспалення на Вацлавській площі у Празі 16 січня 1969 року. Його доставили в клініку Карлового університету з опіками. Врятувати студента не вдалося. У портфелі Палаха знайшли листи, які пояснювали його вчинок. 

Держави Варшавського договору ввели армії в Чехословаччину 21 серпня 1968 року. Це зупинило "Празьку весну".

Стаття про Яна Палаха була опублікована на сайті російської служби Чеського радіо ще у 2001 році.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.