У Росії заборонили Чеська радіо через статтю про Яна Палаха

Чеське радіо потрапило під заборону через публікацію про студента Яна Палаха, який учинив самоспалення у центрі Праги у січні 1969 року на знак протесту проти введення радянських військ у Чехословаччину

Рішення про блокування Чеського радіо було ухвалено ще 17 травня. Але, у реєстр заборонених в Росії сайтів відповідний запис потрапив тільки 15 липня.

 

При спробі відкрити сайт радіо з території Росії спливає повідомлення, що сторінка заблокована. 

Ян Палах вчинив самоспалення на Вацлавській площі у Празі 16 січня 1969 року. Його доставили в клініку Карлового університету з опіками. Врятувати студента не вдалося. У портфелі Палаха знайшли листи, які пояснювали його вчинок. 

Держави Варшавського договору ввели армії в Чехословаччину 21 серпня 1968 року. Це зупинило "Празьку весну".

Стаття про Яна Палаха була опублікована на сайті російської служби Чеського радіо ще у 2001 році.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.