У Лондоні знайшли сотні монет залізної доби

Археологи, що проводили розкопки на місці будівництва шосе в районі Хіллінгдон в Західному Лондоні, виявили скарб із понад 300 рідкісних монет пізньої залізної доби

Хіллінгдонський скарб був знайдений після того, як під час зливи оголилася ділянка грунту зеленого кольору, що вказувало на присутність окисленого металу.

 

При огляді було виявлено тонкі металеві диски, втоплені в грунті, які виявилися потінами часів 1 століття до нашої ери.

Потіни — це монети, виготовлені з суміші міді, олова і свинцю, відлиті в Британії, але вони копіюють більш ранню кельтську монету, викарбувану 2175 років тому на території сучасного Марселя.

Вони приблизно 1,2 дюйма в діаметрі. На аверсі зображено стилізований профіль Аполлона, звернений вліво. Реверс — бик, атакуючий вправо.

Монети відправлені в лабораторію для очищення, консервації та оцінки стану. Вони будуть проаналізовані експертами, щоб більше дізнатися про їх походження. Про знахідку було повідомлено місцевим коронерам, щоб почати процес визначення того, чи можна вважати їх "скарбом" за британським законодавством.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.