Під час ремонту дороги будівельники знищили скіфський курган на Черкащині

Під час ремонту дороги був знищений один зі скіфських курганів біля села Соколівочка Черкаської області. Археологи вимагатимуть негайних розкопок коштом будівельної організації.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив завідувач сектору археології та охорони культурної спадщини Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура" Олександр Назаров, передає Укрінформ.

 

"Минуло більше як місяць з того часу, як органами охорони культурної спадщини було виявлено факт пошкодження одного з курганів пам'ятки археології – курганної групи між містом Тальне та селом Соколівочкою на Черкащині.

Пошкодження сталося під час ремонту автодороги Н-16, який проводиться в рамках проєкту "Велике будівництво". Наразі автодор акуратненько там все вирівняв і затрамбував, а на папері "клеє дурня", типу "ми взагалі не розуміємо, про що ви", – повідомив Назаров.

 

Інформацію підтвердив Микола Суховий – провідний консультант відділу охорони та культурної спадщини Черкаської ОДА.

"Пам'ятку справді пошкоджено. Зараз ми висуваємо претензії будівельній організації. За законом вона має профінансувати розкопки кургану своїм коштом. Сподіваємося, що так і буде", - сказав Суховий.

Соколівочка належить до Тальнівської громади Звенигородського району. За словами міського голови Тального Василя Сідька, будівельні роботи здійснює ШРБУ-48 з міста Умань. Дорогу Н-16 мають здати в експлуатацію цього року.

 

Знищений курган належить до скіфського періоду. Кілька таких курганів розташовані між селами Соколівочка, Гордашівка та біля Тального.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.