Під час ремонту дороги будівельники знищили скіфський курган на Черкащині

Під час ремонту дороги був знищений один зі скіфських курганів біля села Соколівочка Черкаської області. Археологи вимагатимуть негайних розкопок коштом будівельної організації.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив завідувач сектору археології та охорони культурної спадщини Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура" Олександр Назаров, передає Укрінформ.

 

"Минуло більше як місяць з того часу, як органами охорони культурної спадщини було виявлено факт пошкодження одного з курганів пам'ятки археології – курганної групи між містом Тальне та селом Соколівочкою на Черкащині.

Пошкодження сталося під час ремонту автодороги Н-16, який проводиться в рамках проєкту "Велике будівництво". Наразі автодор акуратненько там все вирівняв і затрамбував, а на папері "клеє дурня", типу "ми взагалі не розуміємо, про що ви", – повідомив Назаров.

 

Інформацію підтвердив Микола Суховий – провідний консультант відділу охорони та культурної спадщини Черкаської ОДА.

"Пам'ятку справді пошкоджено. Зараз ми висуваємо претензії будівельній організації. За законом вона має профінансувати розкопки кургану своїм коштом. Сподіваємося, що так і буде", - сказав Суховий.

Соколівочка належить до Тальнівської громади Звенигородського району. За словами міського голови Тального Василя Сідька, будівельні роботи здійснює ШРБУ-48 з міста Умань. Дорогу Н-16 мають здати в експлуатацію цього року.

 

Знищений курган належить до скіфського періоду. Кілька таких курганів розташовані між селами Соколівочка, Гордашівка та біля Тального.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.