У Краматорську відкриють скульптурну композицію, присвячену Стусу. ФОТО

У Краматорську 14 липня на перехресті вулиць Стуса і Дружби відкриється скульптурна композиція, присвячена поету, дисиденту, правозахиснику Василю Стусу.

Про це Укрінформу повідомила громадська діячка та волонтерка Анжеліка Рудницька.

 

"Краматорськ від початку російської агресії поступово перетворюється на український культурний центр і об'єднує всіх, для кого патріотизм – це не порожнє слово, а позиція", - сказала вона.

 

Ідея повернути на Донеччину Стуса з'явилася два роки тому, ескіз пам'ятника поетові зробив заслужений художник України В'ячеслав Гутиря.

"Для мене Василь Стус – символ українського Донбасу", - сказав художник.

Меценат Ірина Сергієнко зауважила: "Ми щасливі втілювати у життя глибокі і важливі ідеї нашого земляка і чудового митця В'ячеслава Гутирі. Ми постійно змінюємо обличчя нашого міста, наповнюємо його українськими сенсами".

Окрім пам'ятника у Краматорську з'явиться і дошка з портретом поета на школі номер 8, яка носить ім'я Василя Стуса.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.