У Києві на смітнику знайшли архів краєзнавця

Архів відомого києвознавця Віталія Ковалинського знайшли на смітнику біля будинку, де він мешкав

Про це у Facebook написав столичний краєзнавець Антон Короб, повідомляє Depo.Київ.

За його словами, у смітнику біля будинку, де останні роки прожив відомий києвознавець, історик Віталій Ковалинський, були знайдені залишки його архіву.

 

"У лантухах з будівельним сміттям були викинуті слайди з світлинами закордонних подорожей, фотоплівки з різними подіями (60-річчя), двоє розбитих пар окулярів, одна надрукована світлина, етикетка з упаковки його книги "Київські мініатюри" тощо.

Спершу я звернув увагу на яскраві коробки з-під кубинських сигар, далі погляд перейшов на слайди з підписами: Мальта, Амьєн, Версаль, Неаполь, Іспанія. У голові промайнула думка: чи не Віталія Васильовича це рештки колекції? Й одразу помічаю його візитівки, квитанції з прізвищем Ковалинський", – написав Короб.

За словами краєзнавця, книги з бібліотеки та документи з архіву потрапили у продаж на ринок "Петрівка".

"Така доля їм була уже зготовлена, ще до смерті великого києвознавця. Я наївно намагався щось собі вирвати, але родич лише уважно вислухав мої співчуття, а також пропозицію, мовчки взяв записку з номером телефону", – написав він.

"І ось минуло півтора роки, як Віталій Васильович упокоївся, а рештки його архіву байдужою рукою разом зі збитою керамічною плиткою було кинуто біля сміттєвих баків у одному з найбільш затишних дворів міста, вивченню та популяризації історії якого він віддав багато років свого жіття", – додав Короб.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.