У Празі відкрили виставку «Довга дорога до незалежності. Історія України в ХХ столітті»

Виставку під назвою «Довга дорога до незалежності. Історія України в ХХ столітті» підготував історик Інституту вивчення тоталітарних режимів Давід Свобода за допомогою колег-істориків та архівістів

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

У Празі відкрилася виставка до 30-ліття незалежності України. Два десятки панелей, оформлених у кольорах національного прапора української держави, розташувалися просто неба на одній з центральних столичних площ і розповідають про історію незалежності України у ХХ столітті.

Виставку під назвою "Довга дорога до незалежності. Історія України в ХХ столітті" підготував історик Інституту вивчення тоталітарних режимів Давід Свобода за допомогою колег-істориків та архівістів. Більшість фотографій, які підбирали Анна Хлебіна та Ярослав Файзулін, надали українські інституції – Бібліотека Олега Ольжича, Музей Івана Гончара, Музей визначних особистостей української культури, державні та приватні архіви та були підготовлені у співпраці з істориками з Українського інституту національної пам'яті.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.