Лукашенко оголосив державним святом день вторгнення СРСР у Польщу

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив державним святом 17 вересня - день, коли у 1939 році радянські війська перейшли кордон Польщі після початку Другої світової війни

Про це передає Еспресо з посиланням на агенство БелТА.

 
17 вересня 1939 року СРСР, виконуючи союзницькі зобов'язання перед нацистами, напав на Польщу. За кілька днів агресори - Вермахт і Червона армія - провели у Бресті спільний парад. На трибуні (зліва направо) - генерал-лейтенант Моріц фон Вікторин, генерал танкових військ Гейнц Гудеріан і комбриг Семен Мойсейович Кривошеїн

Лукашенко назвав нове свято "Днем народної єдиності".

"Цей день став актом історичної справедливості щодо білоруського народу, поділеного всупереч його волі у 1921 році за умовами Ризького мирного договору", - заявили у Лукашенка. 

У повідомленні додають, що "відновлена" у 1939 році єдність дозволила Білорусі вистояти у роки війни і стати однією з співзасновниць ООН". 

Ризький мирний договір підписали у 1921 році між представниками РСФРР і УСРР, з одного боку, та Польщі — з іншого. Він закінчив радянсько-польську війну та закріпив поділ земель нинішніих земель Білорусі та України між Польщею та СРСР.

Вторгнення радянських військ до Польщі у 1939 році відбулося згідно з таємною частиною пакту Ріббентропа-Молотова та призвело до остаточної окупації Польщі СРСР та нацистською Німеччиною на початок жовтня 1939 року.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.