Лукашенко оголосив державним святом день вторгнення СРСР у Польщу

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив державним святом 17 вересня - день, коли у 1939 році радянські війська перейшли кордон Польщі після початку Другої світової війни

Про це передає Еспресо з посиланням на агенство БелТА.

 
17 вересня 1939 року СРСР, виконуючи союзницькі зобов'язання перед нацистами, напав на Польщу. За кілька днів агресори - Вермахт і Червона армія - провели у Бресті спільний парад. На трибуні (зліва направо) - генерал-лейтенант Моріц фон Вікторин, генерал танкових військ Гейнц Гудеріан і комбриг Семен Мойсейович Кривошеїн

Лукашенко назвав нове свято "Днем народної єдиності".

"Цей день став актом історичної справедливості щодо білоруського народу, поділеного всупереч його волі у 1921 році за умовами Ризького мирного договору", - заявили у Лукашенка. 

У повідомленні додають, що "відновлена" у 1939 році єдність дозволила Білорусі вистояти у роки війни і стати однією з співзасновниць ООН". 

Ризький мирний договір підписали у 1921 році між представниками РСФРР і УСРР, з одного боку, та Польщі — з іншого. Він закінчив радянсько-польську війну та закріпив поділ земель нинішніих земель Білорусі та України між Польщею та СРСР.

Вторгнення радянських військ до Польщі у 1939 році відбулося згідно з таємною частиною пакту Ріббентропа-Молотова та призвело до остаточної окупації Польщі СРСР та нацистською Німеччиною на початок жовтня 1939 року.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.