IN MEMORIAM: помер останній визволитель Аушвіцу Давид Душман

У віці 98 років помер Давид Душман — останній живий солдат, який брав участь у визволенні полонених з нацистського табору смерті Аушвіц, що біля польського міста Освенцім

Чоловік помер у ніч із 4 на 5 червня у лікарні у Мюнхені, повідомляє BBC.

 

Душман, єврейський ветеран Червоної армії. Йому був 21 рік, коли 27 січня 1945 році він брав участь у звільненні в'язнів з Аушвіцу. Тоді на своєму танку Душман в'їхав в електричний паркан концтабору, поваливши огорожу і потім ділився з в'язнями їжею. 

"Душман був на передовій, коли у 1945 році викрили концтабір нацистів. Він був одним із визволителів Аушвіцу та врятував незліченні життя... Ми залишаємося йому глибоко вдячними та збережемо пам'ять про нього", - йдеться у повідомленні Єврейської культурної громади у Мюнхені.

"Коли ми прибули, то побачили огорожу та цих нещасних людей. Ми прорвали паркан своїми танками... Вони усі стояли у формі, тільки очі (було видно. - Ред.) — це було дуже страшно і жахливо", - переповідав чоловік. 

Після закінчення Другої Світової війни Душман став олімпійським фехтувальником СРСР, а згодом і одним з найкращих світових тренерів з фехтування, за даними Міжнародного олімпійського комітету (МОК). Він тренував жіночу команду Радянського Союзу з фехтування понад 30 років і був свідком смертельного теракту на мюнхенській Олімпіаді, коли вбили двох ізраїльських спортсменів.

Аушвіц був одним із найбільших нацистських концтаборів, що існував від кінця травня 1940 до січня 1945 року на півдін Польщі, біля міста Освенцім. Щонайменше 1,1 мільйона людей було вбито в концтаборі, більшість з яких були євреями.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.