Прокуратура вимагає повернути садибу Терещенків Києву

Столична прокуратура через суд вимагає повернути об’єкт культурної спадщини – садибу Терещенків, що розташована на бульварі Тараса Шевченка у Києві.

Про це повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури.

 

"Київська міська прокуратура в судовому порядку вимагає розірвання інвестиційного договору та повернення територіальній громаді об'єкта культурної спадщини – садиби Терещенків, розташованого на бульварі Тараса Шевченка у Києві", - ідеться у повідомленні.

Встановлено, що ця будівля, споруджена у 1874-1875 роках за проєктом архітектора Краузе у стилі неоготика, є пам'яткою архітектури місцевого значення. В особняку у різний час в період 1879-1903 років проживав відомий меценат Терещенко.

У 2007 році садибу, площа якої становить понад 1000 кв. м, передали приватному товариству за інвестиційним договором, у тому числі з умовою провести реставрацію пам'ятки.

"Разом з цим, майже 15 років будівля знаходиться у занедбаному стані, руйнується, що може призвести до її фактичного знищення", - зазначають у прокуратурі.

Крім того, у 2008 році між структурними підрозділами Київської міської державної адміністрації та приватним товариством укладено нікчемні угоди, якими пам'ятку фактично передано у приватну власність поза приватизаційною процедурою.

За таких обставин, Київська міська прокуратура звернулася до суду з позовом про розірвання інвестиційного договору та повернення садиби Терещенків територіальній громаді міста Києва.

Наразі судом відкрито провадження у цій справі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.