«Чорні копачі» грабують пам’ятки на острові Березань

"Чорні копачі" у міжсезоння грабують місця наукових розкопок на острові Березань: наразі виявлено численні сліди на місці середньовічного некрополя.

Про це у відеовключенні під час прессніданку ГО "Спілки археологів України" перед початком польового археологічного сезону розповів керівник Березанського загону Миколаївської археологічної експедиції Олександр Смирнов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Я щойно прибув з Березані. На сьогодні я зафіксував прокопи, які пошкодили середньовічний некрополь, і близько 20 грабіжницьких прирізок до офіційних розкопів", - зазначив Смирнов.

Як зауважив голова правління Спілки археологів України Яків Гершкович, експедиція Смирнова досліджує на Березані залишки найдавнішого давньогрецького поселення Північного Причорномор'я. Розкопки там тривають вже багато років, але у той період року, коли науковців на острові немає, грабіжники роблять там що заманеться.

Смирнов окремо наголосив, що потрапити на острів не так просто, адже він знаходиться біля державного кордону.

"Острів Березань є прикордонною зоною. Коли ми туди виїжджаємо з експедицією, то оформлюємо триста якихось листів та папірців. А грабіжники за весну та осінь розкопали там більш ніж півтори тисячі квадратних метрів пам'ятки верхнього шару", - обурився він.

За словами історика, офіційно потрапити на Березань можна тільки з початком навігації – не раніше квітня. До того туди не допускають навіть охорону заповідника. Але грабіжники не тільки дістаються острова групами до 10-15 осіб, живуть там, регулярно завозять харчі і воду (прісної води на острові нема), а ще й користуються облаштованими науковцями локаціями, а подеколи і пошкоджують будівлі й майно.

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.