Уряд дозволив перенести козацьку церкву із Чернігівщини до Києва

Кабмін дозволив перенести Миколаївську дерев'яну церкву XVII-XVIII століття, що у с. Городище в Національний музей народної архітектури та побуту України в Києві.

Перенесення називають єдиним шляхом порятунку цієї пам'ятки архітектури національного значення, повідомляє Газета.UA.

 

"Церкву перемістять з села Городища Менського району Чернігівської області в Національний музей народної архітектури та побуту України для збереження, відродження та використання об'єкта культурної спадщини", - йдеться в повідомленні пресслужби Міністерства культури та інформаційної політики.

"Церква досконалістю форм і пропорційних співвідношень належить до шедеврів української монументальної дерев'яної архітектури Лівобережжя епохи бароко. Це найбільша з дерев'яних церков, що збереглися на території Гетьманщини", - йдеться в повідомленні.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.