Міноборони зобов’язали реставрувати Будинок Сікорського у столиці

Окружний адміністративний суд Києва зобов'язав Міністерство оборони України привести до належного стану Будинок Сікорського у Києві.

Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

 

Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Офісу генпрокурора про зобов'язання укласти охоронний договір та привести до належного стану пам'ятку національного значення – будинок всесвітньо відомого авіаконструктора Ігоря Сікорського по вулиці Ярославів Вал у Києві. Міністерство оборони України та ДП "Готель "Козацький" зобов'язані здійснити консерваційні та реставраційні роботи.

Прокурори встановили, що балансоутримувач будинку – ДП "Готель "Козацький" та орган управління – Міністерство оборони України уже понад 20 років не вживають заходів зі збереження ввіреного їм державного майна на виконання вимог пам'яткоохоронного законодавства.

Сьогодні об'єкт перебуває у занедбаному стані, без захисту та укладеного охоронного договору, під загрозою остаточного руйнування та знищення.

"Будівля є об'єктом культурної спадщини та становить виняткову історичну цінність, оскільки у ній мешкав Ігор Сікорський – автор перших у світовій практиці авіабудування багатомоторних літаків і гелікоптерів, людина, що входить до переліку діячів, які своїми винаходами найбільше допомогли людству", - наголошують в ОГП.

Виконання рішення суду перебуває на контролі в Офісі генерального прокурора.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.