На Луганщині на розкопках кургану знайшли вівтар для жертвоприношень

Студенти Луганського і Донецького вишів розпочали у Сватівському районі Луганщини розкопки кургану доби бронзи.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це йому повідомив керівник групи, професор Східноукраїнського національного університету (СНУ) імені В. Даля Юрій Бровендер.

 

"Курган належить до епохи бронзи, але в ньому також присутні так звані впускні захоронення пізніших часів, зокрема скіфське 5 – 4 століть до Р.Х. На це вказує бронзовий наконечник стріли відповідного типу, а в самому насипу було знайдено кам'яне блюдо – вівтар, на якому скіфи приносили жертви", - розповів Бровендер.

Курган – доволі велика похоронна споруда висотою три метри і близько півсотні метрів у діаметрі. Найнижче захоронення – на глибині чотири метри, яке датується близько чотирьох тисяч років.

Загалом археологи сподіваються виявити в курганному комплексі до 15 захоронень різних епох із належними кожній епосі артефактами.

Разом з викладачами та студентами СНУ на розкопках працюють представники Горлівського інституту іноземних мов, який після окупації рідного міста базується в Бахмуті. Якщо Юрій Бровендер щороку вивозить свої студентів у археологічні експедиції, для горлівчан це перша така за сім останніх років.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.