У Центральному державному історичному архіві України, м.Київ новий директор

Вчора Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов представив колективу нового директора Центрального державного історичного архіву України, м.Київ Олега Бабенка.

Про це повідомляє Державна архівна служба України.

 

У своїй промові Анатолій Хромов наголосив на пріоритетних напрямках розвитку архівної справи та нагадав, що архіви мають бути людиноцентричними, а також закликав колектив до плідної роботи.

Олег Бабенко, подякував Керівництву за довіру, поділився з присутніми своїм досвідом роботи та поінформував, що одним з головних завдань у своїй роботі вбачає розбудувати модерне інформаційне суспільство.

Олега Бабенка призначено за результатами конкурсу на посаду директора Центрального державного історичного архіву України м.Київ наказом Укрдержархіву №154-ос від 2 червня 2021 року.


Довідково. Олег Бабенко має три вищі освіти: у 1993 році закінчив філологічний факультет Центральноукраїнського державного педагогічного інституту імені В. К. Винниченка за напрямом "Українська мова і література", у 2005 році закінчив Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за напрямом "Державне управління" та у 2017 році закінчив Центральноукраїнський національний технічний університет за напрямом "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа".

До призначення на цю посаду працював заступником директора Центрального державного архіву зарубіжної україніки. А до того, був директором Державного архіву Кіровоградської області, радником голови Кіровоградської облдержадміністрації та заступником начальника управління культури і туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".