У Римі Колізей вперше за свою історію відкриває підземелля

У Римі публіці вперше покажуть підземелля Колізею, яке називається гіпогей —приміщення, де гладіатори та тварини чекали, перш ніж з’явитися на арені.

Про це повідомляє CNN.

 

Тепер туристи зможуть пройти коридорами по деревʼяній платформі і помилуватися арками, які зʼєднували кімнати. Раніше підземелля освітлювалося свічками, але нині, після двох тисяч років поступової руйнації рівня землі навколо, туди проникає сонячне світло.

Виступаючи на церемонії відкриття, директорка Археологічного парку Колізею Альфонсіна Руссо сказала, що реставраційні роботи дозволять людям краще зрозуміти, як колись функціонував Колізей.

Проєкт реставрації, в рамках якого за останнє десятиліття відновили весь Колізей, розпочався у 2011 році. Тоді модний дім Todʼs виділив на це 25 мільйонів євро. Реставрація проводилася в три основних етапи, починаючи з ретельного очищення фасаду памʼятки, і переходячи згодом до підземних зон. Невелика частина гіпогею була відкрита для публіки у 2016 році.

Археологи, реставратори, інженери і архітектори були серед експертів, які працювали над тим, щоб максимально надати памʼятці колишнього вигляду.

Команда використовувала фотографічні дослідження, картографування поверхні, а також робила повільну і копітку роботу по змиванню багатовікового бруду, відкладень і мікроорганізмів (водоростей та лишайників).

У деяких частинах їм довелося прибрати сліди попередніх реставрацій, які з часом зруйнувалися, і замінити їх більш автентичними матеріалами. Реставратори також встановили систему, що зменшує проникнення води в камʼяну кладку — це одна з основних причин гниття.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.