У Канаді знайшли ще одне масове поховання на місці школи

На території колишньої школи-інтернату для корінного населення у канадській провінції Саскачеван виявили сотні безіменних поховань.

Про це повідомляє CBC News.

 

Зазначається, що жахливу знахідку було зроблено за допомогою підземного радара за 140 км від столиці провінції Саскачеван міста Реджайна. Точна кількість тіл поки що невідома, але, ймовірно, йдеться про сотні незадокументованих поховань.

На цьому місці з 1899-го до 1997 року працювала школа-інтернат для корінного населення.


Нагадуємо, що наприкінці минулого місяця незадокументовані останки 215 дітей виявили на території колишньої школи-інтернату для корінного населення у канадській провінції Британська Колумбія.

Школи-інтернати для представників корінних народів у Канаді управлялися державою або церквою. Дітей до них примусово забирали із сімей, насильство в таких закладах було звичайним явищем.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.