Київську владу закликали підтримати український проєкт Бабиного Яру

Ініціативна група передала до Київради підписи за проведення громадських слухань щодо проєкту меморіалізації Бабиного Яру

Група громадських активістів звернулася до Київської міської ради та мерії з ініціативою проведення громадських слухань на тему: "Український державний проєкт комплексної меморіалізації Бабиного Яру".

Про це повідомляє Цензор з посиланням на Йосипа Зіссельса.

 

"Зараз, коли наближаються 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру, ми вважаємо за потрібне нагадати, що на цій землі за два роки нацистської окупації, з 1941 по 1943 роки, були замучені близько 100 000 людей різного етнічного походження, релігійних та політичних переконань.

А через 20 років, як страшна відповідь на намагання радянської влади стерти з лиця землі саму пам'ять про ці жертви, звідси зійшов вбивчий сель, який спричинив Куренівську катастрофу. Трагедія Бабиного Яру є спільним болем усього українського народу, всіх етнічних, релігійних та соціальних груп, які становлять українську політичну націю.

Але досі не вирішене питання про гідне вшанування жертв Бабиного Яру на рівні меморіального комплексу та музеїв", - йдеться в заяві ініціативної групи.

"Ми вважаємо неприпустимим віддавати процес формування державної політики пам'яті в чужі руки, передусім – країни-агресора Росії та її місцевих прибічників.

Трагедія Бабиного Яру є частиною української національної пам'яті, тому її меморіалізація повинна відображати позицію всього українського народу, а не бути джерелом міжнаціонального та міжконфесійного розбрату, провокацій та способом реалізації ворожої пропаганди", - акцентували активісти.

"На жаль, київська влада ігнорує наявність українського державного проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру, розробленого Робочою групою Інституту історії України НАНУ на замовлення українського уряду (2017).

Замість того, очільники міста разом із високопосадовцями з президентської адміністрації активно підтримують пропагандистські ідеї, які проштовхують російські мільярдери зі своїми місцевими помічниками, та надають "зелений світ" всім їхнім забаганкам.

Саме тому ми, ініціативна група киян, вимагаємо від керівництва Києва не підтримувати приватний російський проєкт (Меморіал Голокосту "Бабин Яр") оскільки це буде суперечити законам, міжнародним угодам України та загальнолюдським моральним нормам, а замість цього - відкрити широке громадське обговорення державного українського проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру та прийняти на його основі відповідні рішення до 80-х роковин трагедії", - закликали в ініціативній групі.

"Сьогодні, 22 червня 2021 року, ми передали в КМДА всі підписні листи та усі супроводжувальні документи, які потрібні для організації слухань. Все завірено підписами членів ініціативної групи. Ми вважаємо, що громадські слухання повинні відбутися 21 липня у Колонній залі КМДА", - акцентували учасники ініціативи.

"Тепер залишається досягти мети ініціативи:

- по-перше, організувати громадські слухання та ознайомити широкі верстви киян з принципами та концепцією українського проєкту комплексної меморіалізації Бабиного Яру,

- по-друге, почути відповідь очільників київської влади: з ким ви, панове? З вашими виборцями, з київською громадою, яка своїми голосами ясно вимагає підтримати саме український державний проєкт, - чи з путінськими російськими "грошовими мішками", яким байдужа наша біль і пам'ять, які приманюють вас великими грошима, що начебто будуть вкладені в їхній приватний проєкт?

Визначтесь і зрозумійте, що ваша неповага до думки громади, до питань української національної пам'яті, до долі трагічної землі Бабиного Яру стає на перешкоді вашої діяльності на керівних посадах в нашому місті", - резюмували в ініціативній групі.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".