Меркель: "Німеччина відчуває сором за скоєний 80 років тому напад на СРСР"

Канцлер ФРН Ангела Меркель підкреслила, що для німців вторгнення до СРСР 22 червня 1941 року є приводом для сорому, але вони вдячні за те, що попри жахливі події війни постраждалі народи змогли примиритися з Німеччиною

Про це заявила канцлер ФРН Ангела Меркель у відеоподкасті до 80-ї річниці з моменту вторгнення вермахту до СРСР, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Німеччина, як і весь Європейський Союз, не може погодитися з тим, що Росія порушила міжнародне право, анексувавши український півострів Крим та надавши масивну підтримку сепаратистам на Сході України, таким чином поставивши під сумнів повоєнний європейський порядок", - заявила Меркель.

Вона підкреслила, що для німців вторгнення до СРСР 22 червня 1941 року є приводом для сорому, але вони вдячні за те, що попри жахливі події війни постраждалі народи змогли примиритися з Німеччиною. Під час Другої світової війни мільйони людей втратили життя, особливо в Росії, Україні та Білорусі, а також у країнах Балтії та інших радянських республіках, сказала глава німецького уряду.

"Федеративна Республіка Німеччина визнає свою постійну відповідальність за злочини нацистського режиму. Частина цього - постійно нагадувати про те, що було. Не можна забувати, що ми в боргу перед мільйонами жертв і їхніми нащадками. З цієї відповідальності зростає і наш обов'язок працювати над миром та міжнародним порядком, заснованим на правилах", - заявила Меркель.

Вона також особливо відзначила політику президента СРСР Михайла Горбачова, яка уможливила мирне возз'єднання Німеччини в 1990 році.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.