Перша кліматична війна. Вчені розгадали причину смертей в долині Нілу

У 1960-ті роки археологи виявили в долині Нілу могильник Джебель Сахаба віком від 13400 до 18600 років і визнали його свідченням першого у світі можливого великого збройного конфлікту.

Однак детальне вивчення фрагментів 61 скелета, яке нещодавно провели фахівців з давньої історії і геохіміки з Французького Національного центру наукових досліджень (CNRS) та університету Тулуза – Жан Жорес, змушує засумніватися в цій теорії, повідомляє ВВС. Україна.

 
фото: WENDORF ARCHIVES OF THE BRITISH MUSEUM

Ймовірніше, за словами вчених, що у могильнику спочивають останки жертв численних конфліктів, а їх причиною могла стати боротьба за кращу ділянку землі.

Як пояснює кореспондент ВВС Леонід Лунєв, раніше в долині Нілу було багато води, риби і рослинності. Але до кінця льодовикового періоду східна Сахара перетворилася на надзвичайно посушливий і холодний регіон, а розливи Нілу стали такими непередбачуваними, що землі, на якій можна було б поселитися без загрози повені, майже не залишилося.

На ці ділянки претендувало все більше племен мисливців-збирачів, і це не могло не призвести до кровопролиття.

У чверті досліджених скелетів з могильника Джебель Сахаба експерти виявили сліди як смертельних, так і давно загоєних поранень. Це свідчить про те, що вони неодноразово брали участь в битвах.

Більшість травм нанесли списами або стрілами. Жертвами сутичок, засідок і рейдів ставали не лише чоловіки, а й жінки та діти.

"Таким чином, ми спростовуємо теорію про те, що в могильнику Джебель Сахаба поховані жертви одного великого конфлікту, — пишуть дослідники у своїй роботі, — скоріш за все це були спорадичні і повторювані епізоди насильства, поштовхом до яких стали великі кліматичні та природні зміни".

Справді, історія людства знала багато воєн, які відбувалися на тлі сильної посухи і велися за право володіння родючими землями.

Утім, є й інша точка зору, за якою зв'язок між кліматичними змінами і зростанням насильства значно складніший, і насправді може настати момент, коли убогість ресурсів відкидає можливість конфлікту, оскільки війна обійдеться занадто дорого.

Так чи інакше, кажуть дослідники, але чим більше ми зможемо дізнатися про те, що сталося під кінець льодовикового періоду в Джебель Сахабі, тим більше шансів передбачити, як розвиватимуться події в майбутньому з настанням різких кліматичних змін.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.