У Полтаві визначилися з проєктом пам’ятнику Симону Петлюрі. ВІДЕО

Вчора в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулося друге засідання журі Відкритого архітектурного конкурсу на спорудження в Полтаві пам’ятника українському державному, військовому та політичному діячу, Голові Директорії, Головному отаману військ Української Народної Республіки Симону Петлюрі.

Про це повідомляє журналіст телеканалу "Центральний" Сергій Блавацький.

 

Переможцем Відкритого архітектурного конкурсу на спорудження в Полтаві пам'ятника Симону Петлюрі став відомий український скульптор, член Національної спілки художників України, академік Національної академії мистецтв України, Заслужений та народний художник України Анатолій Васильович Кущ.

У його творчому доробку — десятки пам'ятників і монументально-декоративних композицій як в Україні, так і за кордоном. Зокрема, Архангелу Михаїлу на Майдані Незалежності, Пилипу Орлику у Києві. Він — один з авторів столичного Монументу Незалежності України.

Сергій Блавацький, кореспондент:

— Понад три години знадобилося членам журі, аби обрати ось цю проєктну пропозицію. Як описує її автор: для більшості глядачів скульптура Симона Петлюри розкриватиметься з півночі, від вулиці Соборності, і матиме вигляд силуету в контражурі.

Лівою рукою він спиратиметься на край столу з документами і картами, а лівою тримає ефес шаблі. Скульптура виконується в бронзі, висотою три метри і встановлюється на гранітному постаменті.

Саме цей проєкт пам'ятника ще на першому ознайомчому засіданні вподобав відомий полтавський митець Юрій Самойленко.

Юрій Самойленко, заслужений діяч мистецтв України, доцент кафедри образотворчого мистецтва ПНПУ

— Відчувається, що автор досвідчений в монументальній скульптурі, і це дуже важливо. Скульптура несе таку напругу, внутрішня така напруга цієї постаті, і уміння поєднати деталі з загальним сприйняттям — оце те, що і є переконливим моментом, і одностайність журі говорить про те, що цей проєкт заслуговує на втілення в роботі, і ця площа отримала прекрасний пам'ятник.

Ярослав Файзулін, начальник Управління наукового забезпечення політики національної пам'яті УІНП, кандидат історичних наук, член журі м. Київ

— Для мене особисто хотілося, щоб цей пам'ятник вшановував Петлюру в першу чергу як керівника Української держави і як людину, яка боролася за цю державу.


Тож всі 16 членів журі одноголосно проголосували за цей проєкт пам'ятника Симону Петлюрі. Його ще будуть доопрацьовувати, лунали пропозиції зробити вищим постамент, змінити запропонований герб на герб Кричевського, внести деякі корективи в однострій. Також фахівці ще визначатимуться власне з архітектурним плануванням, громадським простором площі.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.