Український посол в Німеччині оголосив бойкот виставці про радянських військовополонених

Сьогодні, 18 червня, в Німеччині відкривається виставка з нагоди 80-ї річниці нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз, в якій бере участь президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр. Виставка буде проходити в Німецько-російському музеї «Берлін-Карлсгорст». Через це посол України в Німеччині Андрій Мельник заявив, що бойкотуватиме виставку.

У коментарі виданню Tagesspiegel він заявив, що причина лежить у назві музею. Він сказав, що воно "повністю вводить в оману", адже постійно діюча експозиція присвячена війні з СРСР, наступником якого де-факто визнають лише Росію.

 

Мельник розкритикував Росію за претензії на "монополію" на перемогу у Другій світовій війні.

"Той факт, що українська сторона зробила важливий внесок у визволення Європи від нацистського панування і при цьому пролила дуже багато крові, цинічно принижується або навіть заперечується [...]. Провина німців у нацистських злочинах досі розглядається тільки стосовно Росії і росіян. Інші нації, такі як українці, а також Білорусь і країни Балтії, просто ігноруються", — заявив Мельник.

Як передає Укрінформ, в Міністерстві закордонних справ Німеччини заявили, що хочуть уникнути політизації цієї теми. Висловлювання посла там "взяли до відома і з деяким подивом".

Представник МЗС ФРН Марія Адебар заявила, що на виставку запрошені посли всіх країн-наступників СРСР, а також керівники трьох партнерських музеїв з трьох країн. Вона додала, що в памʼяті серед жертв нацизму ФРН не виділяє якісь окремі групи і памʼятає про всі постраждалі народи колишнього Радянського Союзу.

Як повідомляє DW, у президента Штайнмаєра вважають, що Мельник своїм бойкотом робить "погану послугу Україні".

У президентській канцелярії рішення посла викликало жаль. Там зазначили, що звинувачення Мельника у необʼєктивній оцінці втрат СРСР шкодять німецько-українським відносинам.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.