Одеський історик знайшов документи, що засвідчують масові розстріли НКВД

Одеський історик Олександр Бабіч знайшов матеріали кримінальної справи судмедексперта Фрідловського, які свідчать про масові розстріли НКВД на території 6-го кілометра Овідіопольської дороги протягом 1937-1940 років.

Про таке Олександр Бабіч розповів Суспільному.

 

За його словами, документи вдалося знайти в румунських фондах Одеського обласного архіву СБУ. У матеріалах кримінальної справи завідувача міського морга, судмедексперта Івана Фрідловського йшлося про масові розстріли співробітниками НКВД у районі "6 км" в Одесі. Саме там, на думку Бабіча, поховано щонайменше 5500 одеситів.

Згідно з документами, на допиті Фрідловський розповів, що входив до складу "комісії з розслідування звірств НКВД". Навесні 1942 року його запросили визначити причину та давність смертей загиблих, знайдених у масовому похованні в районі аеропорту.

За словами Фрідловського, на місці він побачив могили, у яких лежали по 15-20 скелетів, всього – близько 270 людей. Після огляду він та ще двоє медекспертів, Жемайлович та Астахова, встановили, що причиною смертей були постріли в голову.

"Поранення на черепах були завдані вогнепальною зброєю з ближньої відстані, а про давність смертей дати висновок ми не змогли через брак матеріалів", – розповів на допиті Фрідловський.

Історик Олександр Бабіч зазначив, що за участь у цій експедиції Фрідловського у січні 1945 року НКВД ув'язнив на шість років.

За словами Бабіча, знайдені матеріали дуже цінні, адже немає жодних інших документів, які б пояснювали, що відбувалося на "6 км" у ці роки. Їх не знайшли ані в одеському архіві СБУ, ані в київському. Пошук ускладнений тим, що документи перебувають у різних архівах, деякі з яких – закриті, розповів історик.

"Обласний архів був закритий. Мені дозволили там працювати тиждень тому. Я єдиний, хто там наразі працює", – зазначив Бабіч.

Наразі історик та новоутворена дослідницька комісія працюють у румунському фонді медико-санітарної дирекції 1942-1943 років. Вони перевіряють путівки водіїв та документи про оплату перенесення тіл загиблих. Крім того дослідники звернулися з запитами до російського архіву ФСБ та румунських архівів. Однак Бабіч припустив, що з архіву ФСБ відповіді "не дочекаються".


Нагадуємо, що у квітні в Одеській міськраді повідомили про намір перепоховати рештки жертв політичних репресій, яких розстріляли орієнтовно в 1937-1938 роках. Для цього створили робочу групу, яка має підняти в архівах списки загиблих та визначити межі масового поховання.

На переконання історика Олександра Бабіча, поховання краще залишити на тому ж місці та зробити там меморіальний парк. Адже перепоховання потребує чимало коштів, а ідентифікація всіх загиблих триватиме доволі довго.

"Вийняти понад 5 тисяч рештків, розібрати кожну, з'ясувати причину смерті, за можливості встановити, хто ця людина була, – це дуже довгий та кропіткий процес. І якщо ми його розпочнемо, то він може затягнутися щонайменше на рік, а то й більше. Краще було б залишити їх там, вичистити територію від сміття, висадити дерева та створити меморіальний парк", – поділився Олександр Бабіч.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.