Одеський історик знайшов документи, що засвідчують масові розстріли НКВД
Одеський історик Олександр Бабіч знайшов матеріали кримінальної справи судмедексперта Фрідловського, які свідчать про масові розстріли НКВД на території 6-го кілометра Овідіопольської дороги протягом 1937-1940 років.
Про таке Олександр Бабіч розповів Суспільному.
За його словами, документи вдалося знайти в румунських фондах Одеського обласного архіву СБУ. У матеріалах кримінальної справи завідувача міського морга, судмедексперта Івана Фрідловського йшлося про масові розстріли співробітниками НКВД у районі "6 км" в Одесі. Саме там, на думку Бабіча, поховано щонайменше 5500 одеситів.
Згідно з документами, на допиті Фрідловський розповів, що входив до складу "комісії з розслідування звірств НКВД". Навесні 1942 року його запросили визначити причину та давність смертей загиблих, знайдених у масовому похованні в районі аеропорту.
За словами Фрідловського, на місці він побачив могили, у яких лежали по 15-20 скелетів, всього – близько 270 людей. Після огляду він та ще двоє медекспертів, Жемайлович та Астахова, встановили, що причиною смертей були постріли в голову.
"Поранення на черепах були завдані вогнепальною зброєю з ближньої відстані, а про давність смертей дати висновок ми не змогли через брак матеріалів", – розповів на допиті Фрідловський.
Історик Олександр Бабіч зазначив, що за участь у цій експедиції Фрідловського у січні 1945 року НКВД ув'язнив на шість років.
За словами Бабіча, знайдені матеріали дуже цінні, адже немає жодних інших документів, які б пояснювали, що відбувалося на "6 км" у ці роки. Їх не знайшли ані в одеському архіві СБУ, ані в київському. Пошук ускладнений тим, що документи перебувають у різних архівах, деякі з яких – закриті, розповів історик.
"Обласний архів був закритий. Мені дозволили там працювати тиждень тому. Я єдиний, хто там наразі працює", – зазначив Бабіч.
Наразі історик та новоутворена дослідницька комісія працюють у румунському фонді медико-санітарної дирекції 1942-1943 років. Вони перевіряють путівки водіїв та документи про оплату перенесення тіл загиблих. Крім того дослідники звернулися з запитами до російського архіву ФСБ та румунських архівів. Однак Бабіч припустив, що з архіву ФСБ відповіді "не дочекаються".
Нагадуємо, що у квітні в Одеській міськраді повідомили про намір перепоховати рештки жертв політичних репресій, яких розстріляли орієнтовно в 1937-1938 роках. Для цього створили робочу групу, яка має підняти в архівах списки загиблих та визначити межі масового поховання.
На переконання історика Олександра Бабіча, поховання краще залишити на тому ж місці та зробити там меморіальний парк. Адже перепоховання потребує чимало коштів, а ідентифікація всіх загиблих триватиме доволі довго.
"Вийняти понад 5 тисяч рештків, розібрати кожну, з'ясувати причину смерті, за можливості встановити, хто ця людина була, – це дуже довгий та кропіткий процес. І якщо ми його розпочнемо, то він може затягнутися щонайменше на рік, а то й більше. Краще було б залишити їх там, вичистити територію від сміття, висадити дерева та створити меморіальний парк", – поділився Олександр Бабіч.