Спецпроект

Україна представила програму відзначення 80-річчя трагедії Бабиного Яру

Україна презентувала план заходів відзначення 80-річних роковин масових розстрілів у Бабиному Яру.

Про це повідомляє пресслужба Офісу президента.

 

"Історична справедливість та історична пам'ять, без яких не може розвиватися людство, для України дійсно є дуже важливими. Це є подією світового масштабу, щоб іще раз наголосити, що подібні трагедії не мають повторюватися. З іншого боку, це ще раз продемонструє, що Україна є країною толерантності, мирною країною", – заявив керівник ОПУ Андрій Єрмак.

Підготовку до проведення жалобних заходів покладено на Міністерство культури та інформаційної політики. Зокрема, 6 жовтня 2021 року на території Бабиного Яру відбудеться офіційна церемонія за участю світових лідерів, діячів єврейських організацій, які вижили під час Голокосту, та українців, котрі рятували євреїв від смерті під час нацистської окупації та отримали звання Праведників народів світу.

Разом з Меморіалом Голокосту в Бабиному Яру планується відкриття музейно-меморіального об'єкта "Курган", всередині якого буде розміщено велику 3D-модель Бабиного Яру з подіями 1941 року. Об'єкт "Курган" зводять німецьке архітектурне бюро SUB та український Центр просторових технологій.

Також заплановане відкриття меморіального об'єкта "Кришталева стіна плачу", авторкою якого є Марина Абрамович та прем'єра в Україні фільму Сергія Лозниці "Бабин Яр. Контекст". Усі ці проєкти реалізуються разом із Меморіалом Голокосту "Бабин Яр".

"Ми розповідаємо історію Бабиного Яру, створюючи музейний комплекс, що охоплює всю територію, де сталася одна з найбільших трагедій Голокосту. Це буде місце пам'яті, навчання й роздумів.

Ми створюємо його так, щоб кожен відвідувач міг пережити свою власну подорож, відчути зв'язок із втраченим минулим і навіть – з конкретним втраченим життям", – пояснив художній керівник Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Ілля Хржановський.


Нагадуємо, що на початку червня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту будинок колишньої контори Лук'янівського єврейського кладовища, де мав бути створений державний музей про історію Бабиного Яру.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.