Спецпроект

Україна представила програму відзначення 80-річчя трагедії Бабиного Яру

Україна презентувала план заходів відзначення 80-річних роковин масових розстрілів у Бабиному Яру.

Про це повідомляє пресслужба Офісу президента.

 

"Історична справедливість та історична пам'ять, без яких не може розвиватися людство, для України дійсно є дуже важливими. Це є подією світового масштабу, щоб іще раз наголосити, що подібні трагедії не мають повторюватися. З іншого боку, це ще раз продемонструє, що Україна є країною толерантності, мирною країною", – заявив керівник ОПУ Андрій Єрмак.

Підготовку до проведення жалобних заходів покладено на Міністерство культури та інформаційної політики. Зокрема, 6 жовтня 2021 року на території Бабиного Яру відбудеться офіційна церемонія за участю світових лідерів, діячів єврейських організацій, які вижили під час Голокосту, та українців, котрі рятували євреїв від смерті під час нацистської окупації та отримали звання Праведників народів світу.

Разом з Меморіалом Голокосту в Бабиному Яру планується відкриття музейно-меморіального об'єкта "Курган", всередині якого буде розміщено велику 3D-модель Бабиного Яру з подіями 1941 року. Об'єкт "Курган" зводять німецьке архітектурне бюро SUB та український Центр просторових технологій.

Також заплановане відкриття меморіального об'єкта "Кришталева стіна плачу", авторкою якого є Марина Абрамович та прем'єра в Україні фільму Сергія Лозниці "Бабин Яр. Контекст". Усі ці проєкти реалізуються разом із Меморіалом Голокосту "Бабин Яр".

"Ми розповідаємо історію Бабиного Яру, створюючи музейний комплекс, що охоплює всю територію, де сталася одна з найбільших трагедій Голокосту. Це буде місце пам'яті, навчання й роздумів.

Ми створюємо його так, щоб кожен відвідувач міг пережити свою власну подорож, відчути зв'язок із втраченим минулим і навіть – з конкретним втраченим життям", – пояснив художній керівник Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Ілля Хржановський.


Нагадуємо, що на початку червня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту будинок колишньої контори Лук'янівського єврейського кладовища, де мав бути створений державний музей про історію Бабиного Яру.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.