Меморіальний комплекс у Бабиному Яру має запрацювати за кілька років — Єрмак

Створення меморіального комплексу в Бабиному Яру має бути повністю завершено упродовж кількох років.

Про це розповів керівник Офісу Президента Андрій Єрмак на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми маємо завдання від Президента, щоб упродовж кількох років весь меморіал був закінчений і почав уже працювати як закінчений комплекс, який включатиме в себе багато місць пам'яті", - зазначив він.

Єрмак розповів, що наразі вже відкрито кілька локацій, та поінформував, що до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру планується "потужна програма заходів".

Керівник ОП підкреслив, що без історичної справедливості й історичної пам'яті не може розвиватися людство, та наголосив, що трагедія в Бабиному Яру є подією не тільки українського, а й світового масштабу. На його думку, вона повинна стати засторогою, щоб подібні трагедії ніколи більше не повторювалися.

"Ніколи більше ніхто не може відбирати у мирних людей життя. Ми про це повинні пам'ятати і для цієї пам'яті робити такі речі і створювати такі місця (меморіал — ред.), які б сьогодні і майбутнім поколінням нагадували про ті страшні часи і жахливі події.

А, з іншого боку, вони повинні демонструвати, що Україна є країною толерантності, країною мирною. Це особливо для нас звучить, коли сьомий рік в Україні триває війна", - зауважив Єрмак.

Як зазначив на брифінгу Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, уряд найближчим часом затвердить план заходів з відзначення 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, запланованих на 6 жовтня 2021 року.

 

"Найближчим часом Кабінет Міністрів планує затвердити план заходів у зв'язку із 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру. Реалізація та підтримка ініціатив щодо меморіалізації подій у Бабиному Яру — це засвідчення нашої скорботи та усвідомлення найбільшої трагедії, що сталася на європейському континенті у минулому столітті", - зазначив Шмигаль.

За його словами, підготовку до проведення жалобних заходів покладено на Міністерство культури та інформаційної політики, а також на Київську міську державну адміністрацію.

"Ми будемо забезпечувати максимальну підтримку ініціатив та проєктів щодо вшанування пам'яті загиблих за участі усіх зацікавлених сторін. Докладемо максимум зусиль для належної організації вшанування пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру", - запевнив Прем'єр.

Глава уряду нагадав, що Президент України Володимир Зеленський у 2020 році підтримав будівництво Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" у Києві.

"Тут має бути консолідація зусиль благодійних організацій, держави, науковців, яка має об'єднати, аби гідно вшанувати пам'ять загиблих. Це стосується як створення унікального меморіального комплексу світового рівня, так і належної організації та проведення пам'ятних заходів", - наголосив Шмигаль.


Нагадуємо, що на початку червня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту будинок колишньої контори Лук'янівського єврейського кладовища, де мав бути створений державний музей про історію Бабиного Яру.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.