Сейм Литви вимагає від Росії компенсації за радянську окупацію

У зв'язку з 80-ю річницею початку сталінських депортацій у Литві литовський парламент ухвалив резолюцію, в якій нагадав про необхідність вимагати від Росії відшкодування збитків від окупації.

Про це повідомляє портал національного телерадіомовлення LRT.

 

Уточнюється, що за прийняття документа проголосували 103 члени Сейму, один був проти, троє утрималися. "80 років, які минули з моменту окупації і великих заслань, усе ж не стерли тих глибоких ран, що залишилися в суспільстві. Вони відчуваються і досі", - заявив міністр оборони, історик Арвідас Анушаускас, який представляв проєкт резолюції.

У документі йдеться, що необхідно вимагати відшкодування збитків від окупації з Російської Федерації як правонаступниці Радянського Союзу.

Сейм пропонує продовжити і заохочувати історичні розслідування злочинів тоталітарних режимів проти людяності і військових злочинів. На думку парламенту, вони забезпечуватимуть імунітет суспільства і держави до дезінформації, яку поширюють ворожі держави.

У резолюції також міститься заклик звільнити публічний простір у Литві від символів, що втілюють тоталітарні режими, зміцнювати громадянськість, патріотизм і волю до опору в дошкільному, формальному і неформальному навчанні.


Цими днями в Литві проходять заходи, присвячені 80-річчю сумних подій окупації двох тоталітарних режимів.

14 червня 1941 року о третій годині ранку радянські репресивні структури розпочали масове вивезення жителів Литви у віддалені північні території.

За даними Центру дослідження геноциду й опору жителів Литви, за ці декілька днів червня було завантажено у вагони для худоби та вивезено з Батьківщини близько 18 тис. жителів країни. 15 червня 1940 року СРСР окупував Литву. За роки окупації, до 1953 року, були заарештовані та вислані 280 тис. громадян Литви.

Подібні депортації цими ж днями проходили у Латвії, Естонії, Західній Україні, Західній Білорусі та Молдові.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.