Архів СБУ разом з чеським партнерами оприлюднили онлайн документи про репресії

Це цифрові копії архівних документів з «архівів КҐБ» про початок репресій проти чеської громади в СССР. 90 років тому (14 червня 1931 р.) у Харкові репресували 21-го чеського вчителя.

Про це "Історичній правді" повідомили в Архіві СБУ.

 

14 червня виповнилося рівно 90 років від дня завершення т.зв. "процесу чеських вчителів" в Радянській Україні. Він проходив з 12 по 14 червня 1931 року перед представниками Верховного суду СРСР в будівлі ОҐПУ у Харкові.

У ході цього процесу, на той час – найбільшої сфабрикованої справи проти представників чеської національної меншини в Радянському Союзі, – було засуджено 21 особу. Крім того, були прийняті позасудові рішення про позбавлення волі інших 16 чеських вчителів, селян і робітників, заарештованих в 1930—1931 роках.

Інші представники чеської нацменшини, які мали відношення до репресованих, також були засуджені в ході наступних процесів, пов'язаних з "учительським".

З нагоди цієї річниці Інститут досліджень тоталітарних режимів (ІДТР) опублікував онлайн обширну колекцію документів, що стосується усього процесу. Архівні документи були оцифровані в Галузевому державному архіві Службибезпеки України (ГДА СБУ) у рамках проєкту "Чехословаки в ГУЛАГу – документування політичних репресій в СРСР".

"Метою процесу була, напевно, ліквідація контактів чеської нацменшини в Радянському Союзі з батьківщиною, примушення її до повної совєтизації та спроба, таким чином, примушення чехословацького уряду до дипломатичного визнання СРСР", – пояснює керівник дослідницького проєкту Чехословаки в ГУЛАГу історик ІДТР Адам Граділек, який тривалий час займається темою політичних репресій.

Серед опублікованих архівних документів є слідчі справи окремих осіб, стенограми судового процесу, методична брошура, складена ОҐПУ на підставі процесу, документація по реабілітації жертв у середині 1960-х років, а також конфісковані документи, листи, посвідчення особи і фотографії засуджених осіб.

"Всього тут понад десять тисяч сторінок документів радянської служби державної безпеки, що стосуються вигаданої "шпіонажно-диверсійної контрреволюційної організації чеського генерального штабу" і пов'язаних з нею справ, які зберігаються в київському центральному архіві Служби безпеки України", – додає співавтор проекту, історик з ІДТР Ян Дворжак.

Опубліковані документи є лише малою частиною з безлічі слідчих справ, вже оцифрованих в архівах СБУ, які отримали в своє розпорядження чеські історики.

"За останні декілька років, у рамках спільних з Інститутом досліджень тоталітарних режимів зусиль, вдалося виявити й оцифрувати тисячі слідчих справ радянської держбезпеки, що стосуються совєтизації Закарпатської України, біженців від нацизму або осіб, примусово вивезених з Чехословаччини до СРСР після 1945 року.

Публікація документів процесу проти чеських учителів сприятиме не лише вшануванню пам'яті жертв репресій, але і випробуванню можливостей презентації документів", – впевнений директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут.

Даний комплект документів став першим з публікованих матеріалів у тестовій версії Цифрового архіву документів НКВД/КҐБ, що стосуються чехословацькоїісторії, який ІДТР створює у співпраці з Західночеським університетом у Пльзені за грантової підтримки Міністерства культури Чеської Республіки.

"У рамках проекту ми створюємо програмні інструменти, які переводять оцифровані російсько-, україно- та чеськомовні документи у форму електронного тексту, а потім зберігають їх у спеціально створену базу даних. Вона дозволяє інтерактивний пошук слів або коротких виразів.

Пілотну версію бази даних, яка поки що містить саме документацію процесу проти чеських вчителів на Україні, можна випробувати вже зараз. Наступні корективи в роботі пошукової системи ми проведемо на підставі пропозицій, отриманих в рамках пілотного тестування. Цифровий архів має бути повністю готовий до роботи до кінця наступного року", – повідомляє Ян Швец з Кафедри кібернетики Західночеського університету в Пльзені.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.