У Стамбулі під Святою Софією та палацом Топкапи знайшли підземелля

Турецькі вчені дослідили підземелля Стамбула та виявили розгалужену систему комунікацій під культовими стамбульськими спорудами: Святою Софією, палацом Топкапи, церквою Святої Ірини.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на інформагентство DHA, що цитує науковицю Арзу Улаш, яка досліджувала підземні споруди протягом трьох років.

 

"На основі османських документів було оглянуто 285 підземних споруд на історичному півострові (стара частина місця, де розміщені найвідоміші пам'ятки міста: Свята Софія, Топкапи та інші – ред.)", - розповіла Улаш.

Вона спочатку працювала в бібліотеках та архівах, аби віднайти документальні свідчення про підземні споруди, після чого науковці спускалися під землю для дослідження підземних споруд.

За словами Улаш, підземні цистерни, колодязі, водні шляхи та резервуари, які використовувалися впродовж століть, зараз перебувають у занедбаному стані. В ході досліджень було з'ясовано, що до 59 підземних споруд із 285 сьогодні вже немає доступу.

Дослідження тривали близько трьох років.

 

У ході досліджень спеціалісти робили фото та здійснювали відеозйомку. Ці матеріали вони мають намір представити широкому загалу.

Улаш також зауважила, що легенда про те, що під Стамбулом є розгалужена мережа тунелів, які ведуть до Святої Софії, у ході проведених пошуків не підтвердилася.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.