Спецпроект

Поляк під час прогулянки знайшов людські останки біля колишнього концтабору Аушвіц. ВІДЕО

У польському місті Освенцим знайшли місце масового поховання неподалік колишнього нацистського концтабору Аушвіц. Наразі правоохоронці розслідують, кому належать останки та чи пов'язані вони з табором смерті.

Про це повідомляє Громадське із посиланням на AP.

 
фото: History Hiking

Місцевий житель Войцех під час прогулянки помітив 12 людських черепів та безліч кісток на березі річки Сола, яка проходить через Освенцим. Це відкриття сталося, коли рівень води у річці був низьким.

Спершу чоловік звернувся не до поліції, а до польських ютуберів із каналу History Hiking. Вони у своїх відео розповідають про знахідки часів Другої світової війни. Блогери оглянули територію і зняли відео з місця, де знайшли останки. Потім вони подзвонили до поліції.

Правоохоронці будуть розслідувати, кому належать знайдені останки та чи пов'язані вони з колишнім концтабором. Про знахідку повідомили Інститут національної пам'яті, який розслідує злочини під час Другої світової війни та злочини комуністичної доби.

Адміністрацію музею Аушвіц також повідомили про знахідку. Після розслідування буде вирішено, куди подіти людські останки.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.