АНОНС: лекція Володимира Бірчака "Від Данила Галицького до "старших опєр.ідіотів"

Хоча документи радянської спецслужби в основному асоціюються у нас із сумними сторінками репресій ХХ століття, у них водночас трапляються доволі кумедні історії

Із 2015 року в Україні повністю відкритий доступ до документів ЧК-КҐБ. Це найбільший відкритий масив документів на колишньому пострадянському просторі.

 

Хоча документи радянської спецслужби в основному асоціюються у нас із сумними сторінками репресій ХХ століття, у них водночас трапляються доволі кумедні історії.

Як КҐБ шукав корони Данила Галицького, Ягайла та Ядвіги? Чому "старший опєр.ідіот" хотів знищити справу Довженка? Як чекісти обвалювали штукатурку у квартирах, встановлюючи "прослушку"?

Про все це та набагато більше розповість колишній заступник директора Архіву СБУ (2014-2016), а нині заступник головного редактора видання "Історична Правда", керівник академічних програм Центр Досліджень Визвольного Руху Володимир Бірчак.

Дивитися можна тут:

Фейсбук 

Instagram 

Телеграм 

LEGIO Historica 

Світлотінь 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.