У Великих Сорочинцях демонтували пам'ятник більшовику

Пам’ятник більшовику Андрію Чумаку у селі Великі Сорочинці на Полтавщині демонтували і передали до «Парку радянського періоду» у Путивлі

На вимогу Українського інституту національної пам'яті таке рішення ухвалено на сесії ради Великосорочинської територіальної громади.

Напередодні об'єкт вилучили з відповідних державних реєстрів Міністерства культури та Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації.

 

Про це сповістив регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Більшовик Андрєй Чумак — діяч Приморського комітету Російської Комуністичної партії (більшовиків) в Нікольську-Усурійську. Був близьким соратником і однодумцем Павла Постишева — ... одного з головних організаторів голодомору-геноциду 1932–1933 років", — розповів Олег Пустовгар.

"Важливо, що нарешті Великі Сорочинці очищено від комуністичного окупаційного мотлоху. Адже це козацьке село має славетну історію і його мешканцям є чим пишатися: вперше це поселення під назвою Краснопіль згадується в 20-х роках XVII століття на військовій топографічній мапі французького інженера Гійома Боплана; на початку XVII століття козаки тут спорудили православну святиню — Свято-Михайлівський монастир, який у 1783 році зруйнували за вказівкою російської імперіатриці Катерини II; це мала батьківщина Миколи Гоголя та Національного Сорочинського ярмарку. Окрасою громади є Свято-Преображенська церква, яку збудовано у стилі українського козацького бароко за кошти гетьмана Данила Апостола і яка стала усипальницею його роду", — резюмував співробітник УІНП.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.