Спецпроект

Музейний аудіогід про Голодомор 33 мовами встановив рекорд України

Музей Голодомору встановив рекорд України, презентувавши аудіогід 33 мовами світу.

Про це повідомляє пресслужба закладу.

 

Як зазначається, у липні 2019 року Національний музей Голодомору-геноциду розпочав Міжнародний проєкт "Аудіогід для кожного". У межах проєкту було передбачено переклад тексту оглядової екскурсії 33 мовами світу для розміщення інформації на аудіогідах.

"Нині у Музеї доступна аудіоекскурсія 33 мовами – це чи не найбільша варіація мов з-поміж усіх музеїв світу. Протягом 1,5 року музейники разом із волонтерами, громадськими організаціями та посольствами займалися створенням, перекладом та начитуванням оглядової аудіоекскурсії та підписів до експонатів.

Масштаби проєкту вражають: над аудіогідами працювали 20 організацій та 135 людей. За 1,5 року роботи було записано 170 годин аудіо", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що аудіоекскурсія представлена такими мовами: англійська, хорватська, російська, французька, латиська, норвезька, італійська, польська, чеська, арабська, турецька, японська, іспанська, португальська, румунська, шведська, литовська, іврит, китайська (путунхуа), суахілі, гінді, вірменська, болгарська, білоруська, грецька, казахська, перська, в'єтнамська, угорська, корейська, українська, азербайджанська, кримськотатарська.


Також повідомляється, що нагородження відбудеться 2 червня о 12:00 у Залі пам'яті Музею (вул. Лаврська, 3).

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.