В Ізраїлі розкопали базиліку, споруджену за часів Ірода

В ізраїльському місті Ашкелон археологи розкопали залишки великої римської базиліки, побудованої близько 2 тис. років тому.

Уперше на будівлю натрапив в 1920-х британський археолог Джон Гарстанг, але розпорядився її законсервувати. Розкопки відновили лише нещодавно, повідомляє The Jerusalem Post.

 
фото: YANIV COHEN/NATURE AND PARKS AUTHORITY

Тепер фахівці встановили, що будівля мала головну залу та дві бічні частини. Залу оточували мармурові колони із капітеліями, на яких було зображено рослинний орнамент та римського орла.

Неподалік базиліки також розкопали невеликий театр – Одеон. Виявили монети та скульптури часів царя Ірода Великого. Скульптури зображали єгипетську богиню Ісіду та богиню перемоги Ніку.

Останні знахідки та свідчення давнього історика Йосипа Флафія дозволили вченим припустити, що будівлю побудували саме за часів правління царя Іудеї Ірода, який прийшов до влади за підтримки римлян. Споруду перебудували за 100-200 років після того. Найбільших змін вона зазнала за часів правління римського імператора Септимія Севера (193-211).

Історики також пояснили, що базиліку не використовували з релігійною метою. Там займалися торгівлею, вирішували ділові, громадські й судові справи.

Базиліку назвали однією з найбільших в Ізраїлі. Вона була зруйнована 363 року, коли сильний землетрус зруйнував усе давнє місто Ашкелон. Місто відродили за часів арабського панування.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.