В Ізраїлі розкопали базиліку, споруджену за часів Ірода

В ізраїльському місті Ашкелон археологи розкопали залишки великої римської базиліки, побудованої близько 2 тис. років тому.

Уперше на будівлю натрапив в 1920-х британський археолог Джон Гарстанг, але розпорядився її законсервувати. Розкопки відновили лише нещодавно, повідомляє The Jerusalem Post.

 
фото: YANIV COHEN/NATURE AND PARKS AUTHORITY

Тепер фахівці встановили, що будівля мала головну залу та дві бічні частини. Залу оточували мармурові колони із капітеліями, на яких було зображено рослинний орнамент та римського орла.

Неподалік базиліки також розкопали невеликий театр – Одеон. Виявили монети та скульптури часів царя Ірода Великого. Скульптури зображали єгипетську богиню Ісіду та богиню перемоги Ніку.

Останні знахідки та свідчення давнього історика Йосипа Флафія дозволили вченим припустити, що будівлю побудували саме за часів правління царя Іудеї Ірода, який прийшов до влади за підтримки римлян. Споруду перебудували за 100-200 років після того. Найбільших змін вона зазнала за часів правління римського імператора Септимія Севера (193-211).

Історики також пояснили, що базиліку не використовували з релігійною метою. Там займалися торгівлею, вирішували ділові, громадські й судові справи.

Базиліку назвали однією з найбільших в Ізраїлі. Вона була зруйнована 363 року, коли сильний землетрус зруйнував усе давнє місто Ашкелон. Місто відродили за часів арабського панування.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.