Сейм Латвії визнав геноцид вірмен. МЗС Туреччини відповіло

Сейм Латвії визнав геноцид вірмен в Османській імперії, прийнявши декларацію із засудженням дій турків в 1915—1923 роках.

Про це пише LETA.

 
Вірменський інститут-музей геноциду поширив фото 1915 року, на якому зображено останки жертв різанини у вірменському селі в долині Муш

У декларації сказано, що влада Османської імперії несе пряму відповідальність за депортацію, тортури і вбивства вірмен. Сейм засуджує ці злочини проти людяності.

Декларацію підготували 40 депутатів, а на дебатах депутат Європарламенту Роман Наудіньш закликав парламент Вірменії визнати геноцид латишів і окупацію країн Балтії, але підкреслив, що парламенти повинні уважно розглядати такі декларації, оскільки це має певні наслідки.

Міністерство закордонних справ Туреччини засудило рішення Латвії.

"Рішення, прийняте сьогодні парламентом Латвії про визнання подій 1915 року так званим геноцидом, є нікчемною спробою переписати історію з політичних мотивів.

Відкидаємо і рішуче засуджуємо це провальне і незаконне рішення. Парламенти — це не майданчик для написання історії і висловлювання звинувачень", — сказано в заяві відомства.


Нагадуємо, 24 квітня 2021 року Президент США Джо Байден визнав геноцид вірмен. Туреччина пригрозила відповіддю і викликала в МЗС посла США.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.