АНОНС: Онлайн-конференція "День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців"

Напередодні Дня пам'яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом відбудеться онлайн-конференція “День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців: який сенс громадяни вкладають у цю дату?”

Про це повідомляє Укрінформ.

 

Питання до обговорення:

- Який сенс громадяни вкладають у "День Перемоги"?

- Наскільки радянські інтерпретації історії поширені в українському суспільстві?

- День Перемоги як інструмент ідеологічної війни проти України.

- Як Україна має відзначати День Перемоги і День пам'яті та примирення?

- Як пов'язані інтерпретації історії та зовнішньополітичні орієнтації громадян сьогодні?


Учасники:

Антон Дробович – голова Українського Інституту національної пам'яті;

Микита Потураєв – народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики;

Оля Гнатюк – чергова головуюча Ініціативної групи "1 грудня", професорка Варшавського університету і Києво-Могилянської академії, авторка книги "Відвага і страх" про Львів у 1939–1945;

Тетяна Пастушенко – старша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, співавторка Концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру, співупорядниця видання "Київ: війна, влада, суспільство. 1939–1945 рр. (За документами радянських спецслужб та нацистської окупаційної адміністрації)";

Володимир Бірчак - заступник головного редактора інтернет-видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, заступник директора Архіву СБУ (2014-2016);

Сергій Шаповалов – аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, старший викладач Києво-Могилянської академії;

Василь Яблонський – директор Європейського Інституту, автор книги і докторської дисертації "Діяльність Державного центру УНР в екзилі 1920–1992 рр.".


Модератори: Олексій Гарань – професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва; Петро Бурковський – аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.


Організатор: Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.


Час: 7 травня, п'ятниця, 10.00

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за посиланням.


Довідково. Результати загальнонаціонального опитування "День Перемоги в історичній пам'яті українців", проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, будуть розміщені на сайті Фонду "Демократичні ініціативи".


Захід відбудеться онлайн через сервіс відеозв'язку ZOOM


Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.