УІНП закликає взяти участь у акції #РодинніІсторіїВійни

Український інститут національної пам’яті закликає взяти участь у акції #РодинніІсторіїВійни до Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом.

Про це йдеться на сайті Українського інституту національної пам'яті.

 

"До Дня пам'яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом Український інститут національної пам'яті продовжує акцію у соціальних мережах "Родинні історії війни". Минулого року Інститут започаткував цю акцію. Майже сто родинних історій було викладено у соцмережі", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, Друга світова війна не оминула жодної української родини. Захищати свій дім від ворога до лав Червоної армії пішло понад 7 мільйонів українських синів і доньок. За кожною із наведених цифр стоять долі конкретних людей.

"Цього року також закликаємо ділитися родинними історіями, пов'язаними з Другою світовою війною. Публікуйте свої розповіді у соцмережах під хештегом #РодинніІсторіїВійни, додайте фотографію героя розповіді і по можливості на один із нижніх кутів світлини накладіть зображення маку пам'яті", - додали в інституті.

Розповіді про учасників Другої світової війни можуть бути різні за форматом та подачею матеріалу.

Завантажити мак можна за посиланням.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.