У Канаді на місці колишньої школи для корінного населення знайшли останки 215 дітей

У Канаді виявили останки 215 дітей на території колишньої школи-інтернату для корінного населення.

Про це повідомляє ВВС.

 
Фото: Library and Archives Canada/Handout

Як зазначається, деяким загиблим малюкам було всього три роки. За словами представника індіанської спільноти, яка ініціювала розкопки, смерті не були задокументовані.

Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо у зв'язку зі знахідкою заявив, що це "хворобливе нагадування про ганебну главу в історії нашої держави".

Найбільша свого часу канадська школа-інтернат для індіанців Камлупс діяла з 1890 по 1969 рік. Її могли відвідувати одночасно до 500 осіб.

Як повідомляється, в Канаді діти індіанців були зобов'язані відвідувати школи-інтернати. Однак такі навчальні заклади погано фінансувалися, а з дітьми там часто погано поводилися, чимало з них голодували й помирали від інфекційних хвороб.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.