У Німеччині судять 84-річного чоловіка, який ховав вдома нацистську зброю і танк

У німецькому місті Кіль почався суд над 84-річним чоловіком, якого звинувачують у зберіганні схованки зі зброєю нацистської епохи, в тому числі танка, в підвалі своєї вілли.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на DPA.

 

Військова техніка часів Другої світової війни, в тому числі зенітна установка і торпеда, були виявлені в 2015 році під час розслідування схованок нацистського мистецтва.

Прокуратура також звинуватила чоловіка, особа якого не називається відповідно до суворих законів Німеччини про захист даних, в тому, що він володіє мінометом, кулеметом і автоматами.

Крім того, в колекції були напівавтоматичні та повністю автоматичні пістолети, а також понад 1000 патронів.

Обшук вілли перетворився на дводенну операцію. 20 солдатам знадобилося близько дев'яти годин, щоб витягти з підвалу танк "Пантера", який важив майже 40 тонн. Обвинувачений стверджував, що купив танк в Англії на металобрухт.

Ключове питання, що стоїть перед окружним судом Кіля, полягає в тому, чи була зброя, що зберігалася на віллі, в робочому стані.

Звинувачення вважає, що це було так, і якщо суд погодиться, це означатиме, що зберігання порушує Закон про контроль за військовою зброєю і інші злочини, пов'язані зі зброєю.

Таке порушення закону карається позбавленням волі на строк від 1 до 5 років.

Однак експерти, призначені судом, вважають, що тільки зенітна установка все ще може бути в бойовому стані, а інші предмети більше неможливо використовувати.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.