У Рава-Руській на території монастиря XVIII століття самочинно будують склади

Львівська ОДА звернулася до Мінкульту через самовільну забудову на території Монастирського комплексу отців-реформаторів (XVIII століття) у Раві-Руській, який є пам’яткою архітектури національного значення.

Ймовірно, там збудували склади, а планували звести Дитячий будинок сімейного типу та Центр українсько-польської культури. Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА.

 

"Виявляється, ще за часів загальної приватизації земельні ділянки в межах охоронних зон пам'ятки приватизували різні особи. Зараз на території є "Нова пошта", готель, ще якісь заклади. Власників земельних ділянок – кілька. Про самобуд на території комплексу Львівську ОДА наприкінці березня офіційним листом повідомив Архієпископ Мечислав Мокшицький.

За менше, ніж місяць, тут звели стіни та накрили будівлю, розміром 22,5 на 10 м кв, з пандусами, яка, очевидно, призначена під якісь складські приміщення", - повідомив керівник Управління охорони об'єктів культурної спадщини Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Василь Петрик.

Йдеться про найдавнішу збережену пам'ятку Рави-Руської, Монастирського комплексу отців-реформаторів (XVIII століття), який є пам'яткою архітектури національного значення (охоронний номер 1385). Тут тривають ремонтно-реставраційні роботи, які стартували в 2015 році в межах проєкту міжнародної технічної допомоги "Монастирі близнюки: Венгрув та Рава-Руська – використання потенціалу історичної спадщини закону Реформаторів для розвитку туризму та соціально-культурного життя в Польщі та Україні" Програми транскордонного співробітництва "Польща – Білорусь – Україна 2014-2020".

За підтримки Європейського Союзу тут мають з'явитися чотири будинки сімейного типу (ДБСТ) та Центр діалогу українсько-польської культури.

Також, відповідно до домовленостей, монастирські келії та костел 2015 року передали у власність Курії Львівської Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви. Наразі вся документація на роботи, які тут офіційно ведуться в межах міжнародного проєкту, погоджена в Мінкульті. Хоча зауваження до якості їх виконання, додали в департаменті архітектури, також є. Та найбільшою проблемою виявилися співвласники території комплексу, які приватизували земельні ділянки тут кільканадцять років тому.

Оскільки про жодні дозвільні документи на новобуд управлінцям наразі невідомо, фахівці департаменту архітектури Львівської ОДА склали акт обстеження території, який разом із фотофіксацією, відповідно до закону "Про охорону культурної спадщини", відправили до Міністерства культури та інформаційної політики України, у віданні якого перебувають пам'ятки національного значення.

Експерти зазначають, що логічним було б рішення щодо демонтажу новобудови, яка критично порушує цілісність комплексу пам'ятки.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.