АНОНС: лекція Алли Киридон “Комеморативні практики: коди часу та тренди"

Лекція має на меті активізувати діалог серед музейників, а також серед теоретиків і практиків у сфері історичної пам’яті, зокрема інституцій-учасників Української коаліції пам’яті

Докторка історичних наук, професорка, директорка державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво" Алла Киридон прочитає лекцію про сучасні соціо-культурні практики, спрямовані на формування ціннісних орієнтирів у громадян.

 

Лекція має на меті активізувати діалог серед музейників, а також серед теоретиків і практиків у сфері історичної пам'яті, зокрема інституцій-учасників Української коаліції пам'яті.

Головні тези:
• Як започатковуються та діють комеморативні практики в Україні?
• Які смисли вони транслюють?
• Як впливають на формування/переформатування пам'яттєвого дискурсу в суспільстві?
• Як працює комеморація для створення спільних спогадів та конструювання "місць пам'яті"?

Для участі просимо зареєструватися - https://bit.ly/3oLQrWy

Організатор – Національний музей Революції Гідності й Українська коаліція пам'яті.

Подія відбудеться в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану за адресою: Майдан Незалежності, 18/2 (Будинок профспілок, 2 поверх) з дотриманням карантинних обмежень.

Лекція транслюєть онлайн на maidanmuseum.org

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.