В Анкарі з’явиться вулиця Агатангела Кримського та Український парк

У столиці Туреччини – Анкарі – з’явиться вулиця, названа на честь українського вченого, історика, мовознавця Агатангела Кримського

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на Надзвичайного та Повноважного Посла України в Турецькій Республіці Андрія Сибігу.

 
Агатангел Кримський

"Отримали позитивну відповідь турецької сторони на наше звернення щодо перейменування однієї з вулиць столиці на вулицю імені Агатангела Кримського, 150-річчя з Дня народження якого ми відзначаємо цього року. Відтепер вулиця, на якій знаходиться наше Посольство, буде носити його ім'я. Залишилось завершити лише деякі формальності", – написав дипломат на своїй сторінці у ФБ.

Крім того, Сибіга повідомив, що незабаром в центрі Анкари, в одній із найпрестижніших локацій столиці Туреччини відкриють Український парк, який зараз перебуває на стадії впорядкування. Рішення місцевої влади про його створення вже також ухвалено.

"Хочу щиро подякувати турецькій стороні за постійну підтримку та всебічне сприяння і допомогу, яку ми завжди відчуваємо. Отже, наша мета "Більше України в Туреччині" продовжує наповнюватися змістом. Особливо приємно, що всі ці чудові подарунки від турецьких друзів ми отримали напередодні 30-річчя Незалежності України", – резюмував посол.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.