АНОНС: "Польська меншина на Волині в роки ІІ Світової війни" - лекція Ярослава Борщика

Лектор розповість історію польської громади на Волині в роки Другої світової війни: знищення міжвоєнної Польської держави, перша радянська окупація, німецька окупація, другий прихід радянської влади. Слухачі дізнаються, яким чином волинським полякам вдалося вижити в умовах нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, кривавого міжетнічного протистояння з українцями в регіоні

Польська національна спільнота та її доля у період Другої світової війни на Волині – чи не найбільш контраверсійна та конфліктна в публічному середовищі. Вибірковість пам'яті про Волинську трагедію – такою була офіційна меморіалізаційна політика двох "дружніх соціалістичних" держав-сусідок.

На міждержавному рівні довгий час панував підхід "Пробачаємо і просимо вибачення". Втім, він був дуже залежний від особистостей президентів і України, і Польщі. На побутовому рівні історії трохи інші: там є місце і ксенофобії, і мові ненависті, і вандалізму.

 

Інформування населення регіону та України загалом, підвищення рівня обізнаності знизу з історичним контекстом – це перший крок у напрямку порятунку від взаємо-ресентименту. В зв'язку з чим, ГО "Мнемоніка" запрошує на лекцію історика Ярослава Борщика, наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

Лектор зупиниться на головних етапах в історії польської громади на Волині в роки Другої світової війни: знищенню міжвоєнної Польської держави, першій радянській окупації, німецькій окупації, другому приходу радянської влади. Ми дізнаємось, яким чином волинським полякам вдалося вижити в умовах нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, кривавого міжетнічного протистояння з українцями в регіоні.

Також говоритимемо і про українсько-польський конфлікт 1943 року на Волині, про термінологічні дискусії щодо дефініції тих подій, оцінки кількості жертв з обох сторін, випадки взаємної допомоги та порятунку. Поговоримо про політичні цілі поляків в регіоні, їхні стратегії виживання та боротьби з українським націоналістичним підпіллям, співпрацю та взаємини з німецькою адміністрацією та радянськими партизанами.

Лекція відбудеться 27 травня о 18:00 у просторі INFOHUB (м. Рівне, вул. Словацького 3а). Організатори просять реєструватись.

***

Лекція проводиться в рамках реалізації проєкту "Стежками пам'яті". Проєкт покликаний виховати критичний підхід до подій Другої світової війни на Волині шляхом впровадження інклюзивної моделі колективної пам'яті серед місцевих мешканців, спільноти освітян, громадських активістів та лідерів суспільної думки, котрі проживають на території регіону.

Проєкт "Стежками пам'яті" реалізується ГО "Мнемоніка" в партнерстві з ГО "Інша Освіта" та інститутом "Centropa" за дружньої фінансової підтримки фонду EVZ.

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР