У Львові з'явився проспект Івана Павла ІІ

У Львові частину вулиці Хуторівки перейменували на проспект святого Івана Павла ІІ

20 травня на засіданні Львівської міської ради депутати проголосували за перейменування частини вулиці Хуторівки на проспект Святого Івана Павла ІІ. 

 
сихів медіа

Частина вулиці Хуторівки від вул. Стрийської до просп. Червоної Калини тепер називатиметься проспектом Святого Івана Павла ІІ. А територію в районі вул. Стрийської та вул. Козельницької назвали "площа Святої Софії Премудрості Божої".

Перейменування відбулось за ініціативи Українського католицького університету. 

На Хуторівці розташована Духовна семінарія Святого Духа УГКЦ, а в районі Стрийської-Козельницької – Український Католицький Університет. Під час візиту Святійшого у 2001 році Отець освятив місце і наріжний камінь під ці проєкти.

Упродовж місяця Сихівська районна адміністрація має встановити таблиці з новими назвами вулиць.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.