На Полтавщині відзначили 110-річчя з дня народження Віри Роїк

У Полтаві і Лубнах вшанували пам’ять Героя України, заслуженої майстрині народної творчості Віри Роїк

20 травня на будівлі колишньої полтавської жіночої Маріїнської гімназії (нині міська школа мистецтв "Мала академія мистецтв" імені Раїси Кириченко) Полтавський міськвиконком урочисто відкрив меморіальну дошку Вірі Роїк.

 

Саме в цій будівлі починала свій творчий шлях видатна майстриня. В заході взяли участь представники музеїв Полтави, викладачі та учні Полтавської міської школи мистецтв "Мала академія мистецтв" імені Раїси Кириченко.

Спецпогашення філателістичного бюлетеня "Віра Роїк. 1911-2010" відбулася у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Конверт має наклад 50 тисяч. На ньому зобразили фрагмент улюбленої роботи Роїк — "Свято врожаю" (панно виконане на межі 1999 — 2000 років за допомогою вишивальної техніки "лиштва") та вислів уродженки Полтавщини: "Я щаслива, що моя маленька, така тоненька, із золотим вушком голочка прикрасила цей світ".

Лубенська бібліотека імені Володимира Малика створила просвітницьке відео "Серцем вишита дорога" й організувала флешмоб "Рушникова симфонія Віри Роїк", а краєзнавчий музей ім.Гната Стеллецького — тематичну онлайн виставку.

Організатори урочистостей наголосили, що майстриня залишила Україні і людству величезний творчий спадок — понад тисячу оригінальних робіт, третина з яких виконана за її власними орнаментами. 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.